Біографія

Архімандрит Діонісій (Васильєв)

Архімандрит Діонісій (Васильєв) народився 13 вересня 1987 року в с. Гожули Полтавської області Полтавського району в сім’ї робітників, батьки: Васильєв Віктор Федорович – 27.09.1946 – 04.04.2006 років життя; Васильєва Людмила Василівна 13.12.1956 року народження.

В дитинстві виховувався в дитсадочку «Суничка» с. Гожули.

У 1994 році пішов до гожулівської загальноосвітньої школи, де закінчив три роки поча­ткової школи.

У 1997 році переїхав разом з батьками на постійне місце проживання до м. Полтава в приватний двоповерховий будинок, котрий побудували батьки. Восени цього ж року був пере­ведений в навчально-виховний комплекс школу-гімназію №32 м. Полтави, яку закінчив 21 червня 2002 року.

У 2002 році поступив на навчання до Житомирської духовної семінарії, яку закінчив екс­терном в 2005 році. Паралельно навчанню в семінарії з 2002 року навчався в Полтавському ПТУ №21 ім. Чепіги за фахом кухар, кондитер, закінчив його в 2005 році кухарем, кондитером 3-го розряду.

З 2005 року працював за фахом кухаря в закладах громадського харчування м. Полтави (ресторан «Апельсин», ресторан «Трактир на Пушкинской», ресторанно-готельний комплекс «Віват Провінція»). За останнім місцем працевлаштування підвищив кваліфікацію до 4-го розря­ду кухаря, кондитера.

У 2005 році поступив на навчання до «Колегія патріарха Мстислава» УАПЦо, м. Харків, яку закінчив в 2009 році за фахом бакалавр богослов’я.

1 вересня 2005 року поступив на навчання до Київської православної богословської академії (заочний сектор) закінчив навчання в 2011 році за спеціальностями – біблеїстика, богослов’я, церковна історія, місіологія, церковне право.

5 червня 2009 року був рукоположений в сан диякона Високопреосвященнішим архієпис­копом Житомирським і Овруцьким Ізяславом (Каргою).

11 листопада 2009 року був рукоположений в сан ієрея і архієрейським наказом призначе­ний виконуючим обов’язки намісника Свято-Покровського чоловічого монастиря с. Білки, Попільнянського району, Житомирської області, а також настоятелем двох православних пара­фій с. Білки і с. Мохначка.

17 серпня 2010 року прийняв чернечий постриг з ім’ям Діонісій, постриг звершив владика Ізяслав (Карга). В цей же день призначений намісником монастиря.

За час намісництва стараннями о. Діонісія було відновлено старовинний 300-літній храм, придбано та відремонтовано братський корпус та консисторію (резиденція намісника). За цей же період при монастирі було створено фермерське господарство, яке мало понад 40 соток городу, яблуневий садок, пасіку, птицю тощо. Монастир опікувався чудотворним джерелом, що знаходи­ться на окраїні села, де розташована обітель, і до якого з’їжджалися прочани з усієї України. У храмі зберігалися святині: місцешанована чудотворна ікона Божої Матері, старовинний за­престольний хрест, плащаниця Ісуса Христа 17-го сторіччя.

У 2009 році, напередодні свята П’ятидесятниці, відбулося чудо – відновилися розписи старовинного храму, які своїм чудесним явленням привернули увагу багатьох паломників.

За час служіння в монастирі о. Діонісій був нагороджений набедреником, камилавкою і зо­лотим наперсним хрестом (за значний внесок в розбудову монастиря, а також поширення Украї­нської Православної Церкви Київського Патріархату на Житомирщині).

У 2013 році приїхав на Донеччину в м. Дружківка, де 10 червня 2013 року був призначе­ний настоятелем Свято-Вознесенського храму УПЦ КП.

У 2014 році, під час окупації Донбасу потрапив у полон до незаконних російських озброє­них угруповань, чудом остався живий. Після звільнення Північного Донбасу займався волонте­рською діяльністю – допомагав українськім військовим.

У 2015 році за рішенням Священного Синоду УПЦ КП та наказом Святішого Патріарха Філарета був нагороджений медаллю «За любов та жертовність до України», а також зведений у сан ігумена.

У тому ж році балотувався в депутати Дружківської міської ради.

У 2016 році видав власну книгу «Правило до причастя», друкувався в альманасі полта­вських письменників «Острови-3», неодноразово друкувався в українській та закордонній пері­одиці.

Протягом 2016-2019 років був нагороджений медалями: «За служіння Богу та Україні», «За самовідданість», «За гідність та патріотизм», «За плідну працю на землі«, «Сприяння та роз­виток».

31 травня 2017 року прийнятий на посаду військового священника (капелана) в 15-й Слов’янський полк НГУ, де працює донині.

У 2017 році отримав посвідчення учасника бойових дій, а також медалі «Ветеран війни» та «Учасник антитерористичної операції», безпосередньо брав участь у бойових діях, як капелан.

У 2020 році був нагороджений Донецькою обласною цивільно-військовою адміністрацією цінним подарунком – наручним годинником.

За часи праці в лавах Національної Гвардії України був нагороджений подячними листами від командувача НГУ Аллерова Ю. В. та начальника Східного ОТУ НГУ Лебідь Ю. А., а також подяками командувачів угрупування “Північ”.

З початку 2020 року приймає участь як співведучий програми «Погляд на Вічне» на хвилях «РадіоМ».

22 травня 2021 року, за заслуги перед Православною Церквою України, возведений у сан архімандрита.

В даний час займається відновленням храму, просвітницькою, соціальною, благодійною, волонтерською та письменницькою діяльностями. Готується до видання власної збірки віршів та наукових трактатів.

Діяльність о. Діонісія відома не тільки на теренах України, але і далеко за її межами.